Правовое урегулирование обращения ценных бумаг

    Дисциплина: Финансы и кредит
    Тип работы: Диплом
    Тема: Правовое урегулирование обращения ценных бумаг

    Вступ

    Мета і задачі дослідження

    В дипломної роботі поставлено мету: на основі ринкових досліджень, теоретичних і методичних основ регулювання

    ринку цінних паперів і актуального для України зарубіжного досвіду виявити специфіку правового врегулювання обігу цінних паперів, дати пропозиції щодо його

    розвитку.

    Методологічну основу дипломного дослідження

    склали моделі загальної теорії наукового пізнання, методи системного економічного аналізу, заходи макро- і мікроекономічного аналізу, вітчизняні та зарубіжні концепції фінансового

    маркетингу і розвитку ринку цінних паперів.

    В Україні триває складний процес становлення і розбудови суверенної, демократичної, правової держави, інтеграції її в світову політичну і економічну системи. Та незалежність

    будь-якої держави передбачає не тільки політичну, а й еко­номічну самостійність. На сучасному етапі головним факто­ром стабілізації та піднесення економіки України є станов­лення

    ринкових відносин.

    У колишньому Радянському Союзі, у складі якого перебу­вала Україна, дійсно існував єдиний народногосподарський комплекс, що базувався на зв\'язках і відносинах,

    притаманних командній економіці. Ні галузеві пропорції в промисловості та сільському господарстві, ні розміщення виробництва, ні постачання і розподіл не відповідали вимогам ринку.

    Для вирівнювання ситуації застосовувались методи штучного ці­ноутворення, обов\'язкового планування завдань і поставок, примусового кооперування. Не випадково, що демонтаж пла­нових та

    адміністративних механізмів призвів до розриву ба­гатьох колишніх зв\'язків і відносин.

    Процеси ринкових реформ у суверенній Україні проходять дуже непросто. Особливо це відчутно в такій галузі ринкових відносин, як операції з цінними паперами. Якщо, наприклад,

    банківська справа не зникла разом з непом, хоч і перестала бути справою комерційною, то з ринком цінних паперів пов\'язано лише те, що з 1929 року по 1957 рік випускались позики \"за

    підпискою\", за якими держава повністю так і не розрахувалась з народом, та що в 20-ті роки почався випуск позик, що вільно оберталися, з їх недосконалою лотерейною системою виплати

    3-відсоткового доходу, за якої один виграє 10 тисяч карбованців, а інший тримає облігації роками і не одержує на свої інвестиції ні карбованця. Інших можливостей розпорядитися

    особистими збереженнями не було.

    Сьогодні в Україні триває активний процес розвитку ранку цінних паперів (РЦП), формування його інфраструктури. Успішне досягнення цієї мети безпосередньо залежить від створення

    необхідної правової бази у сфері цінних паперів. Прийнятий 18 червня 1992 року Закон України \"Про цінні папери і фондову біржу\"

    1 став першим важливим кроком у цьому напрямку. Проте у ході становлення фондового ринку виникло багато злободенних питань, які не знайшли свого вирішення у згаданому

    Законі і потребували негайного зако­нодавчого врегулювання. Саме з цим пов\'язана активна нормотворча діяльність у сфері ринку цінних паперів упродовж останніх років.

    I. Правова сутність та природа ринку цінних паперів

    Загальна економіко-правова характеристика ринку цінних паперів.

    Розвиток товарного виробництва на певному етапі призво­дить до появи у його учасників гострої потреби у додатковому капіталі, необхідному для подальшого розширення виробниц­тва.

    Цей капітал називається інвестиційним капіталом. Вико­ристовується інвестиційний капітал на придбання робочої сили, знарядь праці та інших елементів виробництва. В еко­номічній науці

    інвестиційний капітал іменується грошовим капіталом.

    У ролі тих, хто потребує додаткового капіталу, головним чином, виступають держава та різні суб\'єкти підприємницької діяльності. Інвестиційний капітал надходить до тих, хто його

    потребує, з двох джерел — власних і чужих коштів. Власними коштами для держави є надходження до державного бюджету, для підприємств — нерозподілений прибуток та амортизацій­ні

    відрахування. До категорії чужих коштів відносяться тим­часово вільні грошові кошти (збереження) інших держав, суб\'єктів підприємницької діяльн...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены