Основные формы внешнеэкономических связей Украины

    Дисциплина: Экономика
    Тип работы: Курсовая
    Тема: Основные формы внешнеэкономических связей Украины

    Зміст
    TOC \o "1-2" \h \z \u
    Зміст
    PAGEREF _Toc61265885 \h
    Вступ.
    PAGEREF _Toc61265886 \h
    Глава #1: Функції та місце міжнародного розподілу праці у світовому господарстві.
    PAGEREF _Toc61265887 \h
    Глава #2: Основні форми
    та нормативно-правова база
    зовнішньоекономічних зв'язків
    України
    PAGEREF _Toc61265888 \h
    Глава #3:
    Історичний аспект міжнародної торгівлі, як одної з найважливіших форм зовнішньоекономічних зв’язків.
    PAGEREF _Toc61265889 \h
    Глава #4:
    Товарна струтура експорту та імпорту України
    PAGEREF _Toc61265890 \h
    Моделі взаємовідносин України з Росією та ЄС
    PAGEREF _Toc61265891 \h
    Глава #5:
    Інтеграційні та інвестиційні процеси в Україні
    PAGEREF _Toc61265892 \h
    Висновок
    PAGEREF _Toc61265893 \h
    Список літератури
    PAGEREF _Toc61265894 \h
    Додаток
    Вступ.
    Зовнішні зв’язки України – це її взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на
    основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, що направлена на ефективне вирішення, як особистих проблем громадян, так і глобальних проблем
    людства.
    Міжнародні зв’язки - поліфункціональні,
    вони виконують функції щодо
    органічного інтегрування у всесвітні структури з метою закріплення миру та безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти та культури, формуванню
    єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволення особистих потреб громадян та суспільства України в цілому.
    Загалом, у наш
    час потрібно всебічно
    розглядати
    зовнішні зв’язки не тільки міжнародним економістам, прогнозуючим глобальні тенденції ринків зарубіжних держав, але і національним виробникам, продукція яких має
    потенціал виходу на міжнародні ринки збуту. Знання основ зовнішньоекономічних зв'язків необхідне
    для вивчення кон'юктури світового ринку, для оцінки інтенсивності фінансових потоків, визначення стратегічного напрямку розташування представництв в іноземних
    державах та ін.
    Ціл'ю моєї курсової роботи я поставив розгляд та аналіз основних форм зовнішньоекономічних зв'язків, як природний стан
    міжнародного розподілу праці. В наслідок того, що міжнародні економічні відносини існують в таких трьох формах: міжнародна торгівля, міжнародна міграція робітничої сили та міжнародний
    рух капіталу, аналіз цих зв'язків являє собою багатогранний процес.
    Розгляд імпортно-експортного балансу є невід'ємна частина аналізу зовнішньоекономічних зв'язків, тому треба означити поняття
    цих елементів:
    Експорт
    - продаж або передача на інших законних підставах товарів, що контролюються, іноземним суб'єктам господарської діяльності та їх вивезення за митний кордон України або без нього,
    включаючи реекспорт товарів з митної території України.
    Імпорт
    - закупівля або одержання на інших законних підставах від іноземних
    суб
    єктів господарської діяльності товарів, що контролюються, та їх вивезення на територію України, включаючи одержання їх представником будь-якої юридичної особи іноземної держави,
    іноземцем чи особою без громадянства на території України.
    При висвітленні поставлених питань, в своїй роботі я використовував такі методи:
    індуктивний
    дедуктивний
    літературний
    статистичний
    порівняльний
    картографічний
    Хочу зазначити мінус своєї роботи - деякі, використані статистичні дані позначені датою раніше 2002-2003 років.
    Глава
    Функції та місце міжнародного розподілу праці у світовому господарстві
    Сутністю зовнішньоекономічно діяльності є міжнародний розподіл праці. Міжнародний розподіл праці полягає в спеціалізації окремих країн и їх угруповань на виробництві різних
    видів промислової, cільськогосподарської продукції та обміні цією продукцією. У контексті цієї економічної категорії об'єктивно формуються загальноукраїнський і регіональні (наприклад
    міськи, обласні та ін.) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують взаємопов'язані підприємства-експортери та імпортери, тогово-промислову
    палату України, різноманітні економічні асоціації та об'єднання, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.
    Взагалом то, кожна країна, або група країн, у певному регіоні світу спеціалізується на видобутку тієї чи іншої сировини, або випуску конкретної продукції. Тип
    спеціалізації конкретної країни або регіону залежить від природних (географічне положення, наявність мінеральних ресурсів, забезпеченість водними ресурсами
    тощо), соціально-історичних (державний устрій, менталітет нації, шляхи розвитку, геополітичне положення, та ін.), економіко-географічних (ступінь розвитку,
    кількість і якість трудових ресурсів, структура господарства, економіко-географічне положення, розвиток інфраструктури, в тому числі транспорту) факторів.
    Як на міжнародному, так і на внутрідержавному рівнях, спеціалізація сприяє ефективнішому використанню соціально-економічного і природно-ресурсного потенціалу країн та регіонів,
    налагодженню і розвитку їхніх економічних зв'язків.
    На основі міжнародного розподілу праці в Україні сформувався профіль міжнародної спеціалізації, зумовлений розмірами її території і чисельністю населення та іншими
    вищезазначеними факторами. В системі міжнародного розподілу праці наша держава спеціалізується на виробництві машин (промислове устаткування, магістральні тепловози, трактори,
    екскаватори, судна, автомобілі, сільськогосподарські машини, верстати, прилади, турбіни, літаки, обчислювальна техніка ), продукції чорної металургії (залізна і марганцева руда,
    прокат), вугілля, харчових продуктів (цукор, рослинна олія, мука, макаронні вироби, сіль, кондитерські вироби, овочеві консерви, м’ясо, молоко), хімікатів, цементу, програмного
    забезпечення для
    електронних обчислювальні машин.
    Міжнародний розподіл праці нерівномірний. У сучасному світі існує принаймні шість соціально-економічних угруповань:
    розвинуті капіталістичні країни (США, єдина в світі наддержава, Японія,
    ФРН, Франція, Великобританія, Італія, Канада);
    малі розвинуті капіталістичні країни (Бельгія, Норвегія, Швейцарія, Данія,
    Нідерланди, Швеція, Австрія та інші).Обидві ці групи спеціалізуються переважно на машинобудуванні (літако-, судно-, автомобілебудуванні), електроніці розробці нових технологій
    тощо;
    4)країни східної Європи та СНД (Польща, Угорщина, Росія, Україна), що знаходяться на етапі переходу до ринкової економіки.
    Для цих країн характерна суттєва розбіжність показників економічного розвитку (від Китаю, якому притаманні вражаючі темпи економічного прогресу, до
    Таджикистану, країн колишньої Югославії і Куби, які з різних причин опинилися в ситуації економічного колапсу). Ряд країн цієї групи експортує сировину (нафту, електроенергію та
    вугілля - Польща, Росія, Україна), сільськогосподарську продукцію (овочі, фрукти - Угорщина, Болгарія, Румунія), продукцію машинобудування, електротехнічні вироби (Угорщина), вантажні
    автомобілі (Росія), автокари (Болгарія);
    країни «третього світу» (країни, що розвиваються).Це найчисленніша група. Вона охоплює близько 130 країн і в міжнародному поділі праці займає «сировинну» нішу, постачаючи на
    світовий ринок різноманітну м...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


    Добавить комментарий
    Старайтесь излагать свои мысли грамотно и лаконично

    Введите код:
    Включите эту картинку для отображения кода безопасности
    обновить, если не виден код



ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены