Право власностi та право повного господарського ведення спiльне та вiдзнаки

    Дисциплина: Юриспруденция
    Тип работы: Курсовая
    Тема: Право власностi та право повного господарського ведення спiльне та вiдзнаки

    КУРСОВА РАБОТА
    за темою: “ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ПРАВО ПОВНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ВЕДЕННЯ: СПІЛЬНЕ ТА ВІДЗНАКИ”
    ЗМІСТ
    TOC \o "1-3"
    ВСТУП
    .................................................................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568474
    PAGEREF _Toc418568474 3
    ГЛАВА 1. ПОНЯТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ВИДИ.
    .....................
    GOTOBUTTON _Toc418568475
    PAGEREF _Toc418568475 6
    1.1 Суб'єкти і засоби виникнення та припинення права власності.
    ................
    GOTOBUTTON _Toc418568476
    PAGEREF _Toc418568476 6
    1.2 Право державної власності.
    .......................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568477
    PAGEREF _Toc418568477 8
    1.3 Право колективної власності.
    ....................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568478
    PAGEREF _Toc418568478 9
    1.4 Право приватної власності.
    ......................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568479
    PAGEREF _Toc418568479 11
    ГЛАВА 2 ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ.
    ................................
    GOTOBUTTON _Toc418568480
    PAGEREF _Toc418568480 13
    2.1 Право орендаря як речове господарське право.
    ....................................
    GOTOBUTTON _Toc418568481
    PAGEREF _Toc418568481 13
    2.2 Право внутрішньогосподарського ведення майном.
    ..............................
    GOTOBUTTON _Toc418568482
    PAGEREF _Toc418568482 16
    2.3 Порівняльна характеристика права власності та права повного господарського ведення.
    ...........................................................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568483
    PAGEREF _Toc418568483 17
    ЗАКЛЮЧЕННЯ
    .................................................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568484
    PAGEREF _Toc418568484 21
    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
    ...................................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568485
    PAGEREF _Toc418568485 23
    ПРИМІТКА
    .......................................................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568486
    PAGEREF _Toc418568486 24
    ДОДАТОК
    .........................................................................................................
    GOTOBUTTON _Toc418568487
    PAGEREF _Toc418568487 25
    ВСТУП
    Актуальность теми.
    Экономічні відносини власності отримують юридичне закріплення у праві власності, що виникає внаслідок правового регулювання певних економічних відносин. Правове регулювання
    відносин власності є одним з найважливіших напрямків нормативної діяльності держави. За допомогою права держава регулює належність тих або інших об'єктів власності певному суб'єкту –
    громадянину, колективу, державі; обсяг і зміст суб'єктивних повноважень власника, порядок та форми їхньої реалізації щодо різноманітних об'єктів; засоби правової охорони відносин
    власності. Сукупність даних правових норм, що регулюють відносини власності, визначають право власності у об'єктивному розумінні. Суб'єктивне право власності визначається законом
    України «Про власність» від 07.02.91 р. і Цивільним кодексом як врегульовані законом суспільні відносини володіння, користування та розпорядження майном. Володіння – закріплення
    матеріальних благ за конкретними власниками – індивідами та колективами, фактичне утримання речі у сфері господарювання даних осіб. Користування – отримання з речей корисних
    властивостей, що дадуть можливість задовольнити відповідні потреби індивіда або колективу. Розпорядження – це визначення власником юридичної або фактичної долі речі. Індивід або
    колектив здійснює володіння, розпорядження і користування речами (матеріальними благами) у своїх інтересах незалежно від волі та бажань інших людей.
    Кожне з даних повноважень власник може передати іншій особі, не втрачаючи при цьому право власності. Так при здачі майна до камери схову володіння їм здійснює охоронець; орендар
    володіє та користується зданим йому в оренду чужим обладнанням; комісіонер володіє і розпоряджається речами, зданими на комісію. Але ні охоронець, ні орендар, ні комісіонер власниками
    майна, що знаходиться у їхньому володінні, не стають. Право власності продовжує належати тому, кому воно належало до здачі майна на зберігання, у оренду чи на комісію.
    З іншого боку, можливі такі випадки, коли право володіння, користування та розпорядження водночас зосереджується у особі, що не є власником майна (наприклад, право власності на
    майно, закріплене за державними підприємствами, належить державі, а не підприємству, що їм володіє, користується та розпоряджається).
    Похідними від права власності та абсолютними по свойому характеру є права на майно власника, що належать іншим особам, тобто це право повного господарського ведення,
    оперативного управління оренди. З одного боку ці права є абсолютними, так як реалізується триада уповноважень: володіння, користування та розпорядження, що може бути порівняна з
    обсягом повноважень самого власника та підприємство має право захисту від усіх осіб, включаючи власника. А з іншого боку вони спочатку обмежені законом, так як вони є вторинними
    похідними бо тільки власнику чи уповноваженому їм органу належить право створення, реорганізації або ліквідації підприємства, визначення цілей його діяльності, здійснення контролю за
    ефективністю використання та схоронності довіреного майна.
    На мій погляд щодо обсягу повноважень форми реалізації права власності можна збудувати у наступному порядку:
    – Право повного господарського ведення, є найбільш широким по обсягу та утриманню
    речовим
    правом;
    – Право оперативного управління, являється значно більш жорстким, ніж право повного господарського ведення, у будь-якому випадку у порівнянні зі заставленої у законі теоретичною
    моделлю цього права;
    – Право орендаря, як речове господарське право, є найбільш вузьким, так як право володіння користування встановлюються як невід'ємна частина повноважень орендаря, а обсяг
    розпорядчих можливостей орендаря, визначається виключно угодою оренди;
    – Право внутрішньогосподарського ведення по великому рахунку, є похідним правом від права повного господарського ведення, так як це право реалізується у внутрішньогосподарських
    відносинах і не входить до сфери товарообернення. Основними повноваженнями тут є володіння та користування, а распорядженні можливості практично виключають можливість відчужувати;
    Тема даної курсової роботи добре освітлена у підручникові Мартем’янова В. С. “Господарське право”. У ньому найбільш чітко охарактеризовані ознаки притаманні тільки кожної з форм
    реалізації права власності, а також розглянуті особливості правового регулювання окремих видів майнового найму, що притаманно угоді оренди.
    Об'єктом
    дослідження даної теми є безпосередньо право власності і похідні від нього права.
    Предметом
    дослідження даної теми є правовідносини, що виникають у зв'язку з реалізацією права власності, похідних від нього прав.
    Мета роботи
    – вивчити дану тему.
    Задачі
    дослідження:
    1. Вивчи...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


    Добавить комментарий
    Старайтесь излагать свои мысли грамотно и лаконично

    Введите код:
    Включите эту картинку для отображения кода безопасности
    обновить, если не виден код



ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены