Мария Монтессори

    Дисциплина: Педагогика
    Тип работы: Реферат
    Тема: Мария Монтессори

    ПЛАН

    Провідні положення теорії М.Монтессорі.

    Дидактичний матеріал М.Монтессорі.

    Практика дитячих будинків М.Монтессорі.

    Підготовка вчителя до роботи у будинках М.Монтессорі.

    Застосування Марією Монтессорі методу “педагогічного лікування”.

    Будинки дитини М.Монтессорі.

    Методи, які застосовуються у будинках дитини:

    уроки:

    стислість;

    простота;

    об”єктивність;

    б/ харчування;

    в/ гімнастика і мускульне виховання.

    Виховання відчуттів.

    9. Оцінка педагогічної системи Марії Монтессорі.

    Марія Монтессорі

    (1870 – 1952 г.г.) –

    видатний італійський

    педагог, яка створила нову педагогіку, яка в свою чергунабула поширення в багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні. Мету цієї педагогіки можна сформулювати

    таким чином: збудити в душі дитини людину, що дрімає в ній.

    45 років свого життя і діяльності присвятила Монтессорі організації будинків дитини, пропаганді наукової постановки справи суспільного виховання.

    Три провідні положення

    характеризують

    суть педагогічної теорії М.Монтессорі:

    Виховання повинне бути вільне.

    Виховання повинне бути індивідуальне.

    Виховання повинне спиратися на дані спостереження за дитиною.

    Забезпечення цих чинників – найголовніша задача виховання в будинках дитини.

    Спираючись на дані фізіології, антропометричні характеристики дітей від 3 до 7 років, вік, який М.Монтессорі визначає як

    «творчий», оскільки саме в цьому віці складаються

    і зміцнюються всі головні сили і функції організму, педагог ставить задачу знайти засоби, щоб полегшити дитині її складну внутрішню роботу психічного

    пристосування, духовного зростання.

    Свій метод М.Монтессорі

    це подальший ступінь прогресу, вихід з області фізіології, спроба застосувати те, що зроблене гігієною у

    області фізичного розвитку, до розвитку психічного».

    Техніка методу Марії Монтессорі витікає з природного фізіологічного і психічного розвитку дитини і направлена на виховання м'язів,

    виховання відчуттів і розвиток мови.

    У книзі «Метод наукової педагогіки, яка була застосована до дитячого виховання в Будинках дитини» Монтессорі підкреслює, що педагогічний метод спостереження

    заснований на волі дитини, яка може бути обмежена лише інтересами колективу. Звідси робиться висновок про те, що в дитині слід пригнічувати те, що може образити або нашкодити іншому,

    що носить характер грубих і неввічливих вчинків. Вся решта проявів, в якій би формі вони не виражалися, повинні дозволятися і завжди поважатися.

    Педагог в Будинках дитини Марії Монтессорі – спостерігач і експериментатор. Він фіксує всі зміни, які відбуваються у фізіологічному і

    психічному розвитку дітей, поволі направляє його, помічаючи паростки нового в житті дітей, в потрібних випадках приходить на допомогу.

    Педагогічні ідеї М.Монтессорі своєю новизною і гуманістичною спрямованістю

    захопили розум і душі педагогів різних країн. З її абсолютно незвичайним досвідом знайомляться, вивчають праці, які видані в Римі, інших містах Італії, в багатьох

    країнах світу. В першу чергу широке поширення набула

    перші

    два десятиліття нашого століття книга Монтессорі «Метод наукової педагогіки, вживаний до дитячого виховання в будинках дитини». Вона була перекладена на

    англійську, німецьку, французьку, російську, українську і інші мови народів миру.

    Широке розповсюдження і застосування знаходить дидактичний матеріал

    М.Монтессорі, він стає учбовим матеріалом не тільки в роботі з дітьми, але й в підготовці вихователів на численних курсах, так званих «монтессорієвок».

    Практика

    будинків дитини М.Монтессорі розповсюджується не тільки в Європі, але і в США, Канаді, Індії, Японії, набуває міжнародного значення.

    У Україні

    до 1917 року система М.Монтессорі також одержала визнання. Її досвід освітлювався в педагогічних журналах (Київського товариства народних дитячих садів),

    видавалися її книги, з практикою будинків дитини знайомилися видатні діячі дошкільного виховання того часу

    (Н.Д.Лубенец, С.Ф.Русова і ін.).

    Н.Д.Лубенец пропагувала метод Монтессорі

    в Україні через журнал «Дошкільне виховання», де

    вона виступила з аналізом положень її методу. С.Ф.Русова – в лекціях перед студентами Фребелівського жіночого педагогічного інституту, який функціонував в Києві аж

    до революції і потім ввійшов складовою частиною в Інститут Соціального виховання (нині Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова). У своїй книзі «Дошкільне віховання»,

    виданій в 1918 році,

    С.Ф.Русова аналізує метод дошкільного виховання Монтессорі в розділі «Сучасні

    дитячі садіння”

    У роки становлення радянської школи, суспільного дошкільного виховання в Росії і Україні застосовувалася система Монтессорі, зокрема,

    поширена вироблена нею теорія вільного виховання, зберіглася практика підготовки педагогів по її методу. З початку 30-их років

    ідеї Монтессорі були піддані забуттю, піддавалися критиці, як «буржуазні, реакційні», несумісні з новою системою виховання. Належна оцінка і повернення знов до

    системи Монтессорі відбувається в 60-ті роки завдяки праці А.П.Усової «Сенсорне виховання дошкільників» (Москва, 1963г.), в якому система Монтессорі аналізується з позиції сучасної

    дошкільної педагогіки в аспекті сенсорного виховання.

    Хотілося б детальніше зупинитися на тих основних поняттях, які використовувала Марія Монтессорі.

    «Наукова педагогіка, - писала Монтессорі, -

    це щось невизначене. Про що лише говорять, але чого ще немає

    насправді. Можна сказати, що до самого останнього часу це була лише інтуїція, лише натяк на науку, яка необхідно повинна визначитися. Серед експериментальних і

    позитивних наук, наукова педагогіка повинна зайняти своє певне місце».

    Читаючи праці М.Монтессорі

    можна зробити висновок про те, то підготувати вчителя у дусі експериментальних наук – задача не з легких. Коли вчитель знайомиться навіть найдетальнішим чином з

    антропометрією і психометрією, створюється тільки штучний механізм, не більше. Тобто, якщо підготувати вчителя до експерименту таким шляхом, то все залишиться тільки в межах теорії. А

    у вчителі потрібно виховати швидше дух, ніж механічну майстерність ученого, тобто напрям підготовки повинен йти швидше у бік духу, аніж у бік механізму.

    Але недостатньо підготувати вчителя, потрібно ще підготувати і школу.

    Для того, щоб створити наукову педагогіку, необхідно, щоб школа давала простір вільним і природним проявам особи дитини, - в

    цьому і полягає істотна сторона реформи.

    Ніхто не стане стверджувати, що цей принцип вже зміцнився в педагогіці і в школі. Деякі педагоги висувають ідеї і невизначені вимоги

    свободи дитини, але істинне поняття свободи насправді ще не відоме вчителям. Свободу вони часто уявляють собі так, як її розуміють маси в своїх повстаннях проти тирана і рабства або в

    іншому, але все-таки обмеженому значенні: соціальна свобода завжди означає часткове звільнення: звільнення країни або думки. Поняття ж свободи, яка покликана надихати педагогіку,

    універсально, включає багато компонентів.

    Отже, підготовка викладача повинна йти рука об руку з перетворенням самої школи: підготувавши вчителів до спостереження ...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


    Добавить комментарий
    Старайтесь излагать свои мысли грамотно и лаконично

    Введите код:
    Включите эту картинку для отображения кода безопасности
    обновить, если не виден код



ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены