Школа чистого искусства по творчеству Фета и Тютчева (Щкола чистого мистецтва у в росЁйськЁй лЁтературЁ за творчЁсть Фета Ё Тютчева)

    Дисциплина: Русский язык и литература
    Тип работы: Реферат
    Тема: Школа чистого искусства по творчеству Фета и Тютчева (Щкола чистого мистецтва у в росЁйськЁй лЁтературЁ за творчЁсть Фета Ё Тютчева)

    НВК: загальноосвітня школа

    І-ІІ

    ступенів №2-ліцей

    Школа чистого мистецтва в російській поезії. Філософічність і поетична своєрідність поезії її представників

    (за творчістю Тютчева і Фета)

    наукове дослідження

    з зарубіжної літератури

    учня 10-А класу

    Форменка Максима

    м. Глухів

    2002 р.

    План

    І. Вступ

    - послідовники ідей „Парнасу” у Росії

    ІІ. Основна частина

    1. Афанасій Афанасійович Фет

    2. Федір Іванович Тютчев

    ІІІ. Висновок

    Література

    Вступ

    Поетичне угруповання „Парнас”

    Назва „Парнас” пішла від назви гори у Греції, на якій за уявленнями давніх греків жили чудові музи мистецтва і бог поезії Аполлон. Зараз це слово є символ мистецтва, символ

    поезії. У Франції в 70-ті роки ХІХ ст. парнасцями почали називати поетів, що за мету собі ставили створення „чистого мистецтва”, яке б оспівувало не щось з буденного життя, а тільки

    справжню красу: природу, кохання... Ці поети майже не звертали уваги на те що саме з цього вони оспівують, для них головним було те, як вони це роблять. Найвідомішими представниками

    цього поетичного угруповання були: Теофіл Гофьє, Поль Готьє, де Ліль, де Ларме, де Ередіа.

    Послідовники ідей „Парнасу” у Росії

    Не обминула ця течія в мистецтві ХІХ століття і Росію. Загальновизнаним вважається наявність в російській поезії цього часу двох напрямків. Один – це поети, що зверталися у своїй

    творчості до важливих суспільно – політичних проблем, розповідали про сучасну людину з її турботами, тривогами, розчаруванням, горем. Їх твори швидко відгукувались на актуальні явища

    дійсності, брали активну участь у літературній боротьбі. Найяскравіший представник цієї школи – М.О.Некрасов. Широко відомий погляд Некрасова на роль поета в суспільному житті: „

    Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан…»

    Водночас існував у поезії і другий напрямок, орієнтований на теорію „мистецтва заради мистецтва”. Поети чистого мистецтва зверталися до світу філософських та психологічних

    проблем, відображали особисті, інтимні переживання, красу та витонченість оточуючої природи. Звичайно, між представниками цих напрямків існувала непримиренна боротьба. Другий напрям в

    мистецтві обрали для своєї творчості О.

    Майков, Л.

    Мей, О.Толстой. Але найяскравішими представниками „чистого мистецтва” в російській літературі вважаються Афанасій Фет і Федір Тютчев.

    Основна частина

    Афанасій Афанасійович Фет

    (1820-1892)

    Умови формування світогляду поета

    Афанасій Афанасійович Фет народився в садибі

    Новоселки

    Мценского повіту в листопаді 1820 року.

    Історія

    його народження не зовсім звичайна. Батько його, Афанасій

    Неофитович Шеншин, ротмістр у відставці, належав до старого дворянського роду і був багатим поміщиком. Знаходячись на лікуванні в Німеччині, він оженився на Шарлотті Фет,

    яку вивіз у Росію від живого чоловіка і доньки. Через два місяці по приїзді в Шарлотти народився хлопчик, названий Панасом на прізвище Шеншин. Чотирнадцять років потому, духовна влада

    Орла виявила, що дитина народилася до вінчання батьків і Афанасій був позбавлений права носити прізвище батька та дворянського титулу. Ця подія сильно вразила душу дитини, і Фет майже

    усе своє життя переживав двозначність свого положення.

    Особлива ситуація з народженням вплинула на подальшу долю Афанасія Фета - він повинний був вислужити собі дворянські права, яких його позбавила церква. Насамперед, він закінчив

    університет, де навчався спочатку на юридичному, потім на філологічному факультеті.

    Поетичний шлях

    У цей час, у 1840 році він і видав окремою книгою свої перші добутки, збірку „

    Лирический пантеон

    ”:

    „Пуская в свет свои мечты,

    Я предаюсь надежде сладкой,

    Что может быть на них украдкой

    Блеснет улыбка красоты,

    Иль раб мучительных страстей,

    Читая скромные создания,

    Разделит тайные страданья

    С душой взволнованной моей”

    Але, нажаль, збірка не мала ніякого успіху.

    Одержавши освіту, Афанасій Афанасійович вирішив стати військовим, тому що офіцерський чин давав можливість одержати дворянський титул. Але в 1858 році А.Фет змушений був вийти у

    відс...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


    Добавить комментарий
    Старайтесь излагать свои мысли грамотно и лаконично

    Введите код:
    Включите эту картинку для отображения кода безопасности
    обновить, если не виден код



ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены